WTO eng укр
Архів
Загрузка календаря...
Home
пошук »

СОТ – НЕ ГАМІВНА СОРОЧКА, А ШАНС ДЛЯ РОСІЇ

19.10.07 | погляд

17 жовтня, за тиждень до саміту ЄС – Росія, торговий комісар ЄС Пітер Мендельсон у своєму виступі в Центрі ЄС - Росія (Брюссель) обстоював концепцію міцніших економічних зв’язків, як запоруки стабільних відносин ЄС з Росією. Пропонуємо читачам ту частину його виступу, де йдеться про вступ Росії в СОТ. Аргументи пана Мендельсона видаються злободенними й для України.

«… Членство в СОТ – не універсальні ліки від усіх зовнішньоекономічних проблем Росії, однак це неминучий перший крок, важливий плацдарм до міцнішої економічної співпраці з ЄС та інтеграції в глобальну економіку, а зростання й добробут ідуть слідом. Це основний інструмент формування довіри для економіки, яка хоче привернути інвестиції й торгівлю. Це також необхідний перший крок до зони вільної торгівлі між ЄС і Росією та фундамент до такої відкритості у торгівлі й інвестиціях, якої ми прагнемо досягти у переговорах про нову угоду про партнерство. СОТ – не гамівна сорочка, в яку ми намагаємось запхнути Росію, а шанс, якого вона потребує.

Я знаю, що дехто в Росії вважає, ніби нинішній приплив іноземних інвестицій і нафтогазові запаси означають, що Росія не потребує більшої економічної інтеграції ні в глобальну економіку, ні з ЄС. Що безпечніша економіка – це захищена економіка. На мій погляд, це неправильно. Понад чотири п’ятих російського експорту досі становлять вуглеводні, сировина й напівфабрикати, а це означає, що понад третина російського ВВП прив’язана до товарів з нестабільними світовими цінами. Високі ціни на енергоносії в Росії – це не цукрова глазур на економічному торті, вони самі – торт. Без високих цін, не буде й торта. Ось чому Росія потребує різноманітнішої економічної основи, щоб забезпечити подальше зростання прибутків.

З цього висновок: хоч би скільки коштувало членство в СОТ з огляду на необхідність погодитись жити за міжнародними торговими правилами і обмежити директивне втручання держави в торгівлю – а це на жаль, становить справжню проблему, принаймні, для декого в Москві – виграш від стабільності, економічної диверсифікації та зростання торгівлі й інвестицій у багато разів більший.

Президент Путін неодноразово говорив про вступ у СОТ, як про наступний крок у просуванні Росії у світову економіку і рушійну силу значної частин його власної програми реформ. Попередній міністр торгівлі Герман Греф – якому я хотів би віддати належне – вважав його невіддільною частиною російської програми реформ. Такої ж думки й новий міністр Ельвіра Набіулліна, з якою у нас сьогодні запланована зустріч.

Переважна більшість умов вступу Росії в СОТ вже обговорена. ЄС не додав нічого нового. І мета, і графік цілком зрозумілі. Ми дійшли до такого етапу, коли подолання решти дистанції залежить тільки від політичної волі в Москві. Я сподіваюся, що Росія скористається тим часом, який залишився у нинішньої влади, щоб розв’язати решту питань, а не залишати їх наступникам. Справді, ми повинні докласти зусиль, щоб узгодити все, що залишилось узгодити до саміту Росія – ЄС наступного тижня в Мафрі (Португалія). …»

читайте також




Jungle development Copyright © www.wto.in.ua, 2007