WTO eng укр
Home
пошук »

ЄВА СІНОВЬЄЦ: «МИ НЕ СТАВИМО СОБІ ЗА МЕТУ «ПЕРЕМОГТИ» НА ПЕРЕГОВОРАХ»

« назад

12.10.10

Після 13-го раунду переговорів з ЄС про зону вільної торгівлі, який завершився в Києві 8 жовтня, керівник делегації ЄС, директор генерального директорату Єврокомісії з питань торгівлі Єва Сіновьєц вперше дала розлоге інтерв’ю.

– Чи виправдались певні побоювання ЄС щодо подальшого перебігу перемовин?
– Нинішній раунд був 13-м, і ми хвилювались, що число «13» буде для нас нещасливим. Хоч як дивно, раунд виявився успішним. Не таємниця, що протягом останнього року – і до президентських виборів і після них – вдалося досягти лише незначного прогресу в переговорах. Ми, звісно, не сподівалися, що робота піде швидко, але насправді темп виявився аж надто низьким. А після 13-го раунду я можу з радістю оголосити, що ми, нарешті, увійшли в свою колію. Минулого тижня ми обговорили вісім важливих розділів, щодо кожного з них можна констатувати хороший результат, а по деяких ми навіть змогли підготувати ґрунт для того, щоб на наступному раунді, на початку грудня, завершити їх попереднє узгодження.

– Що, на вашу думку, стало причиною такого несподіваного поступу? Українська переговірна група дістала вказівки вищого керівництва країни чи сама зрозуміла, що час виходити з безвиході?
– Гадаю, вплинуло й перше, й друге. Моя команда також зробила усе можливе, щоб зсунути переговори з мертвої точки: ми запропонували чимало поступок, показали, що готові до компромісу, ми шукали ключові позиції, особливо важливі для української сторони. Зрозумійте, ми не ставимо собі за мету «перемогти» у переговорах. Нам, як і вам, потрібна збалансована угода. Адже документ, який ми готуємо, ще доведеться підписувати, а потім – ратифікувати в обох парламентах. Себто, його мають схвалити політики. І якщо ми сьогодні, як навіжені, будемо думати тільки про те, щоб якнайшвидше підписати угоду, без огляду на її якість, то завтра ризикуємо наразитися на проблеми з її ратифікацією чи імплементацією.

– Чи відчуваєте ви, що вище керівництво України справді має намір добитися ухвалення угоди про асоціацію та ЗВТ?
– Я, як бюрократ, повинна орієнтуватися на офіційні заяви політиків. Ваші лідери говорять, що європейські прагнення України зберігаються. Водночас, я розумію, що ви повинні жити в мирі зі своїми сусідами, зі своїми природними партнерами, робити з ними бізнес. Єдине, що нас непокоїть – чи не ухвалите ви рішення про приєднання до митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. Вам треба зробити політичний вибір, і при цьому слід розуміти, що приєднання до союзу країн – не членів СОТ зруйнує переговори з ЄС про створення ЗВТ, а також ускладнить торгові відносини України з іншими державами СОТ.

– Президент Віктор Янукович і прем’єр-міністр Микола Азаров заявили про можливе завершення переговорів про ЗВТ до листопадового саміту. Як ви вважаєте, на чому базуються їхні заяви? Можливо, Київ готовий розкрити дужки (неузгоджені позиції в угоді) на умовах ЄС?
– Я гадаю, причина у недостатньо глибокому розумінні того, що за угоду ми наразі обговорюємо. Якщо ми негайно розкриємо всі дужки й сліпо погодимось на ті положення, що обумовлюють важливі зобов’язання України, і водночас глибоко не обговорювались на переговорах, це не буде найкращим рішенням. Отримати угоду якнайшвидше і за будь-яку ціну – це не на користь ні Україні, ні ЄС. Ми не обговорювали жодних дат. Але ми бачимо, що українська сторона справді готова просуватись уперед. Це дуже важливо, адже після президентських виборів у нас не було такої певності. Загалом, не так уже й важливо, яку саме дату називають ваші політики. Для мене й мого керівництва важливо, що Київ підтверджує європейські прагнення. І якщо буде політична воля з обох боків (а я побачила, що така воля є), ми зможемо завершити переговори по ЗВТ і підписати угоду про асоціацію наступного року і розпочати імплементацію цього документу, щойно його буде ратифіковано.

– Ви висловлюєтесь дуже позитивно. Чи означає чи подолання усіх незгод?
– Я сповнена оптимізму, бо бачу різницю в зацікавленості Києва до і після раунду. Наші групи відпрацювали цей тиждень з величезним ентузіазмом. Але я не кажу про відсутність складних позицій в переговорах. Наприклад, нікуди не зникла проблема географічних зазначень, де найбільша складність полягає у конфлікті назв алкогольних напоїв, які виробляються в Україні, з назвами, захищеними в ЄС на правах інтелектуальної власності.

– Брюссель підкреслює, що майбутня ЗВТ з Україною є «глибокою та всеосяжною». Водночас, на переговорах ЄС вимагає запровадити низку обмежень і винятків, зокрема, по суттєвим для України позиціям. Хіба можна при цьому говорити про створення спільного ринку?
– Я полька, тому порівнюю вашу угоду з польським Європейським договором (підписаним 1 грудня 1991 року). У тому документі Польща одностороннім порядком констатувала бажання вступити в ЄС. Однак за змістом економічна частина Європейського договору була значно менш амбітною. Тоді Польщі надавався доступ на ринок ЄС тільки по деяких позиціях сільгосппродукції, при цьому мита не обнулялись, а тарифи знижувались для порівняно малої частки товарів. У випадку України мита обнуляться на понад 93% промислової та 80% сільськогосподарської і харчової продукції.

– Чи не потраплять у виключені 20% базові статті українського сільгоспекспорту?
– Коли я говорю про 80%, це не означає, що для решти 20% сільськогосподарської та харчової продукції зовсім не буде митних пільг. Так, ця частина експорту не буде цілковито лібералізована, та й для неї передбачено суттєве полегшення доступу до європейського ринку. Зокрема, ми передбачаємо нульове мито для певної кількості свинини, м’яса птиці, зерна, експорт яких для України вкрай важливий. І зараз ведеться дискусія, якими мають бути квоти з нульовим тарифом для цих позицій…

– ...лишень запропоновані ЄС квоти категорично неприйнятні для України, чи не так? Наші джерела стверджують, що квоти на зерно не враховують навіть сьогоднішні можливості українських аграріїв, потенціал і поготів.
– Наразі наша пропозиція така, яка є. Я б не хотіла повертатись до динаміки наших переговорів, де були злети, падіння і перегляди переговорних пропозицій. Сьогодні ми рухаємось до мети поступово забезпечити нульову ставку на, щонайменше, 95% обсягу сукупної двосторонньої торгівлі. За детального обговорення кожної позиції ми побачимо, які поступки зможемо запропонувати Україні для тих секторів і назв продукції, де у вас останніми роками було зростання експортного потенціалу. Ми готові до непростої дискусії про квоти по цих позиціях, і я сподіваюсь, скоро зможемо сказати: окей, Україно, ми згодні імпортувати з нульовим митом такі ж обсяги, які були у нас в останні роки.

– Чи залишаються в угоді позиції, які гарантують асиметричне впровадження ЗВТ?
– Ми запропонували Україні таку асиметрію та не відкликаємо свою пропозицію. Першого ж дня роботи ЗВТ Євросоюз відкриває безмитний доступ до понад 95% вашого експорту, якщо враховувати тарифні квоти з нульовим митом, а Україна дістане довший, ніж ЄС, період для поступового обнулення чи зниження митних тарифів. Обговорюється поступове зниження мит від двох до десяти років. Погодьтеся, є різниця, між негайним впровадженням ЗВТ і варіантом, коли ви будете стягувати мито з частини імпорту ще протягом десяти років. Ці перехідні періоди визначатимуться на переговорах окремо для кожної назви сільськогосподарської чи промислової продукції.

– Чи можливо, що в подальшому частина позицій-винятків будуть видалені з угоди й сторони торгуватимуть щодо них на загальних засадах?
– Те, що ми маємо зараз – не догма, у подальшому можливі будь-які зміни як з одного, так і з другого боку. Та на цьому етапі переговорів обидві сторони прагнуть якщо не повної лібералізації торгівлі, то суттєвого поліпшення взаємного доступу до ринку.

– У ході 13-го раунду ви відкрили переговорний процес з розділу «Послуги». Але, за нашою інформацією, ви наполягаєте на виключенні з ЗВТ послуг автоперевізників. Чому?
– Справді, минулого тижня ми представили в Києві пропозицію ЄС щодо «Послуг». Там є морський транспорт. Автотранспортні перевезення у проект угоди дійсно, не включено. Ця позиція важлива і чутлива для країн ЄС, вони побоюються соціального демпінгу з боку українських водіїв. Це пов’язано з тим, що в Україні значно нижчі стандарти соціального захисту водіїв, безпеки їхньої роботи – в ЄС суворіше регламентована тривалість їхнього робочого дня та багато інших аспектів. До речі, те саме було в Польщі та деяких інших країнах, які нещодавно приєдналися до ЄС. Навіть після їхнього вступу в ЄС у них був перехідний період перш, ніж компанії в цих країнах, які працюють у сфері автоперевезень, отримали повний доступ до ринку ЄС.

– Чому б і Україні не надати перехідний період?
– Ми не відкриваємо цей сектор ні для кого, крім майбутніх країн-членів, котрі взяли на себе зобов’язання адаптації соціальних стандартів, стандартів безпеки і захисту довкілля до європейських. Україна такого статусу не має. Але ми запропонували вам інші важливі позиції – морський транспорт, поштові послуги, телекомунікації, фінансові послуги – де ми надаємо повний доступ до внутрішнього ринку ЄС. Для цього вам треба привести своє законодавство у відповідність до європейського. Зробити це ви зможете в будь-який момент, коли будете готові до адаптації – ми не висуваємо обмежень у часі. Повірте, згода країн-членів відкрити свої ринки послуг одразу після фінансової кризи чималого варта. Вихід України на внутрішній ринок ЄС – це щось на кшталт підготування до членства. Звісно, це не означає, що в ЄС є політичне рішення про надання вам перспективи членства, таке рішення поки не ухвалено. Та якщо Україна та її бізнес вийдуть на внутрішній європейський ринок, це буде найважливіше досягнення для вашої країни.

– Чи усвідомлюєте ви, що без фінансової допомоги Європи Україна не зможе провести реформи, потрібні для впровадження ЗВТ?
– Гармонізація законодавства потрібна не тільки в торговій сфері. Тому в політичній частині угоди про асоціацію є спеціальний розділ, присвячений фінансовій допомозі. Вам насправді потрібні дуже глибокі й складні реформи, ми це усвідомлюємо. Коли ЄС ухвалюватиме новий бюджет (2014 – 2020 рр.) ми подивимось, які додаткові обсяги фінансування можуть бути виділені на підтримку реформ у країнах «Східного партнерства».

– Ви справді вважаєте, що фінансування «Східного партнерства» достатньо для адаптації України до впровадження ЗВТ?
– Звісно, засобів «Східного партнерства» може забракнути, та це ж не єдине джерело фінансування. Існують інші програми в рамках політики сусідства. Хочу підкреслити, що це фінансування здійснюється вже сьогодні, до впровадження ЗВТ. До прикладу, ми разом з українською стороною вибрали як пріоритет підтримку фітосанітарної та ветеринарної реформ. До речі, такі от галузеві пріоритети слід визначити дуже ретельно. На момент, коли угода набуде чинності, ми повинні мати повну ясність щодо тривалості всіх перехідних періодів. Адже я розумію, що без своєчасного надання допомоги Україні буде важко виконати свої зобов’язання в узгоджені з Євросоюзом короткі терміни. Однак зважте на те, що для модернізації та розвитку Україна однаково повинна буде проводити реформи незалежно від того, чи укладете ви угоду про асоціацію з ЄС. Тому українській владі треба шукати також внутрішні джерела фінансування цих реформ.

– Що б ви порадили Україні змінити в переговорній стратегії з ЄС?
– Щоби прискорити підготування прийнятних переговорних позицій, вам треба проводити консультації з бізнес-спільнотою та гравцями ринку, а також з різноманітними державними агентствами, на які буде покладено відповідальність за імплементацію угоди. Україна вже почала це розуміти. Однак вам треба спілкуватися не тільки з виробниками чутливої продукції, але також і з тими підприємствами, які виявились гнучкішими, конкурентоспроможними. Лише так ви зможете побачити різницю в підходах бізнесу. Деякі виробники просто не хочуть реформувати своє виробництво, а воліли б сидіти й чекати допомоги держави. Природно, що такий бізнес незадоволений підготуванням угоди про ЗВТ. Крім сільськогосподарських і промислових виробників, треба консультуватися з постачальниками послуг, і навіть з організаціями споживачів. Адже ЗВТ впливає не тільки на виробників, а й на споживачів. Для них це шанс отримати кращий вибір, вищу якість і нижчі ціни на продукти й послуги на українському ринку. Це відбудеться не тільки завдяки прямому імпорту з ЄС, але також і завдяки змінам вашого місцевого виробництва, до яких спонукає більша конкуренція, що з’явилась на ринку. І зовсім не обов’язково, що імпорт при цьому замінить продукцію місцевого виробника. Навпаки, це може стати поштовхом до переобладнання виробництва. Приклад – не дуже конкурентні автомобілі місцевого виробництва.

– Але ж загибель автомобілебудування, неспроможного конкурувати з імпортом, може бути дуже болісною для тих самих споживачів, себто громадян, пов’язаних з виробництвом.
– Захищати свого виробника, закриваючи кордони – це теж не вихід. Це не дозволяє таким компаніям почуватися у безпеці на довгострокову перспективу. Сьогодні ваші автомобілебудівники захищені від імпорту з Європи, та навіть за цих обставин, вони не почуваються у безпеці, адже ви маєте ЗВТ з Росією, а в Росії зараз ідуть інвестиції в автомобілебудування. Проблема ваших компаній в тому, що вони не виявляли активності в модернізації, не інвестували в свої виробництва. Звичайно, в Україні будуть певні групи виробників, яким для порятунку доведеться провести непрості реформи. Та на середню й довгу перспективу це принесе прибуток. До речі я родом з країни, якій довелося пройти через це.

– Це на довгу перспективу. А на коротку в нас будуть серйозні проблеми.
– Тому зараз, поки ЗВТ ще не запрацювала, власникам компаній треба діяти! А я боюсь, що вони зосередились тільки на політичному лобіюванні якихось преференцій, нічого не міняючи при цьому в своєму бізнесі.




Jungle development Copyright © www.wto.in.ua, 2007