WTO eng укр
Архів
Загрузка календаря...
Home
пошук »

УСПІХ ПРИЙДЕ НЕ ОДРАЗУ

03.03.08 | інтерв'ю

Нинішній рік увійде в історію нашої молодої незалежної держави непересічною подією – вступом e Світову організацію торгівлі. Однак, як стверджують експерти, усі позитиви від членства у світовому торговельному співтоваристві ми відчуємо не одразу. Спочатку доведеться пройти непростий шлях адаптації.

Про те, які проблеми можуть виникнути у сільськогосподарських підприємств після вступу в СОТ і як їх долати, про позитиви вступу і перспективи українського сільського господарства розповів кореспонденту «Урядового кур'єра» президент Всеукраїнського громадського об'єднання «Українська аграрна конфедерація», колишній віце-прем’єр міністр України з аграрних питань Леонід Козаченко.

 – Україна стала 152-ю країною, яка приєдналась до Світової організації торгівлі. Це, звичайно, важлива подія для нашої країни. Але сільське господарство з перших днів членства у цій структурі справді, відчуватиме не лише позитивні зміни. Навпаки, доведеться пройти крізь непрості випробування на вміння працювати в реальних ринкових умовах, за новими технологіями, дотримуючись чітко встановлених правил тощо.

Так, у зв'язку з тим, що ми зобов'язались знизити ввізне мито, на український ринок (за прогнозами наших експертів), буде надходити на 10% більше закордонної продукції, яка спершу витіснятиме національні аналоги. Відомо, що сьогодні на внутрішньому ринку домінує продовольство вітчизняного виробництва – 91%. У перші роки членства України в СОТ цей показник може скоротитися на 10% – 11% до 80%.

Найбільші труднощі переживатимуть виробники і переробники молока і м'яса. Чималий тиск світового ринку відчує цукрова галузь, овочівництво тощо. За розрахунками фахівців, валове виробництво продукції у сільському господарстві скоротиться на 7%. Не все гладко буде і в переробній промисловості, насамперед м'ясомолочного спрямування. Сьогодні 80% потреб цієї галузі задовольняють селянські господарства (особисті підсобні), де утримується одна-дві корови, інша живність. Тепер цей сегмент ринку поповниться дешевшою закордонною продукцією переробки. Зважаючи на бідність наших людей, вони, безперечно, купуватимуть доступніші за ціною імпортовані харчі. Це не кращим чином вплине на наше виробництво.

А ще ми змушені будемо виконувати умови СОТ, згідно з якими вже не діятиме нульова ставка ПДВ, за якої переробні підприємства відшкодовували постачальникам молока податок на додану вартість. У такий спосіб населення отримувало від молокозаводів доплату. Тепер цієї доплати не буде.

 – Отже, все це створюватиме певні проблеми і негативно впливатиме на вітчизняну аграрну галузь на першому етапі перебування у СОТ. Але що матимемо у перспективі?

– Багато позитивного, бо передовсім така країна як Україна, не може бути виключена з переговорного процесу, в якому перебуває понад 150 країн світу, де відбуваються конструктивні дискусії щодо глобальної аграрної політики, глобальних аграрних ринків.

Про те, що позиція СОТ, її рішення роблять, так би мовити, погоду на світових ринках, свідчать, зокрема домовленості, досягнуті в ході Доського раунду переговорів. Коли група країн так званого третього світу, а також ті, що належать до недостатньо індустріально розвинутих зрозуміли, що кілька держав завдяки високому економічному потенціалу потужно дотують агросектори своїх країн. А це вкрай негативно впливає на розвиток сільського господарства інших країн. Питання було винесене на розгляд засідання СОТ у африканському місті Доха. Низка країн заявила, що вийде з організації, якщо не буде призупинене субсидування сільського господарства країн-лідерів.

За офіційними даними, щороку в світі на субсидування сільського господарства використовується щонайменше 355 – 360 млрд. доларів США. 70% цієї суми припадає на високо розвинуті країни, яких небагато. Решта урядів не мають змоги так щедро дотувати своїх селян. А посилене дотування впливає на вартість продукції на світових ринках. Так, ціна на пшеницю там демпінгована на 18% – 20%. Це наслідок того, що у Євросоюзі, в США традиційно існують великі внутрішні субсидії для сільського господарства і їм вигідно дешевше продавати продукцію на експорт, щоб у такий спосіб контролювати певні ринки збуту своєї продукції.

Україна, як відомо, так потужно не субсидує ні свого виробника, ні експорт. Тоді як, виступаючи на конференції, яку нещодавно проводила Українська аграрна конфедерація, один німецький вчений-аграрник сказав, що торік у Німеччині дотація на гектар становила приблизно 870 євро. Тож чи здатні українські сільгоспвиробники конкурувати з німецькими? І чи можемо, перебуваючи поза СОТ, виходити зі своєю продукцією на зовнішні ринки й успішно там торгувати?

Тому зрозуміло, що Україна обов'язково має бути в переговорному процесі в рамках СОТ. Не менш важливо й те, що приєднавшись до впливового світового торговельного співтовариства, матимемо великі перспективи для збільшення експорту. Усі країни світу, які підписали з нами угоди, зобов'язалися ніколи не збільшувати для України експортне мито. Загалом, наша країна має тепер розпочати переговорний процес з Європою про зону вільної торгівлі. Тоді ми взагалі не будемо платити жодного мита і для нашої країни відкриється великий ліквідний ринок, де чітко спрацьовують закони й домовленості, де мінімізовані ризики невиконання договірних зобов'язань. А це додає впевненості й спрацьовує на успіх.

Окрім того, членство у СОТ передбачає високий рівень лібералізації ринку. І це також дуже добре, зважаючи, зокрема, на проблеми, що виникли у нас у зв'язку з обмеженням експорту продукції. Як наслідок, маємо сьогодні в надлишку понад 6 млн. тонн зерна. Майже 4 млн. становить кукурудза, половина якої вже не годиться для експорту, бо за час тривалого зберігання заразилася різними хворобами, грибками. Та й на внутрішньому ринку цей товар не потрібен, бо в господарствах є запаси. Таким чином, обмеження експорту спрацювало проти свого виробника.

Позиція Міністерства фінансів України щодо цього така: заборона експорту стримує підвищення цін на внутрішньому ринку, гальмує інфляцію і це позитивно впливає на становище незаможних людей, які можуть дешевше купувати продовольчі товари. Тим часом, зрозуміло, що ця проблема розв'язується за рахунок інших громадян, що несправедливо.

У СОТ таких проблем не буде, тому що Україна бере на себе зобов'язання не обмежувати продаж товарів на зовнішні ринки. І це великий плюс! Бо, підкреслюю, для України без перспектив експорту продукції загалом немає перспектив розвитку сільського господарства. А щоб продавати продукцію за кордон потрібно, щоб вона була конкурентоспроможною. Зробити її такою можна, вклавши у виробництво значні інвестиції. Знаючи родючий потенціал наших земель, працьовитість і вміння селян, інвестор піде в Україну. Але він ще й має бути впевненим, що, піднявши врожаї і наростивши виробництво тваринницької продукції, частину виробленого можна буде експортувати.

– Леоніде Петровичу, сьогодні в Україні працює чимало сільськогосподарських підприємств, які ані технологіями, ані одержаними завдяки їх впровадженню врожаями не поступаються кращим закордонним агрофірмам. Чи відчують вони певні труднощі, адаптуючись у СОТ?

 – Справді, останніми роками в українському АПК утвердилися й працюють агропідприємства європейського зразка. Одне з них – агрофірма «Сади України», що є визнаним лідером вітчизняної насіннєвої галузі. Елітними гібридами соняшнику, виробленими тут, засіяна третина площ в Україні, значну частину насіння підприємство експортує.

Саме на прикладі такого високорентабельного господарства можна демонструвати ті переваги, які матимуть суб'єкти господарювання при вступі до СОТ. Якщо це сучасне підприємство, якщо воно сертифіковане за міжнародними стандартами, то в СОТ воно отримає додаткові можливості для свого розвитку. Агрофірма «Сади України», приміром, матиме змогу відчутно зміцнити свій бізнес, наростити реалізацію виробленої продукції за кордон. І, звичайно, тут виграє не тільки підприємство, а й наша держава загалом, точніше українська економіка.

Інші підприємства у зв'язку з членством у СОТ, мають приймати термінові рішення щодо переоснащення свого виробництва, залучення сучасних технологій, запровадження нових стандартів якості продукції. І тоді працювати в умовах СОТ їм буде комфортно і вигідно.

читайте також




Jungle development Copyright © www.wto.in.ua, 2007