WTO eng укр
Архів
Загрузка календаря...
Home
пошук »

ПРО 16-Й РАУНД ПЕРЕГОВОРІВ ПРО ЗВТ З ЄС – З ПЕРШИХ РУК

12.04.11 | інтерв'ю

В інтерв’ю з головою української делегації на переговорах з ЄС, заступником міністра економіки Валерієм Пятницьким, журналіст УНІАН з’ясував усе, що можна було про стан справ на переговорах з Європейським Союзом про зону вільної торгівлі.

– Валерію Тезієвичу, по яких видах продукції вдалося досягти домовленості щодо лібералізації?

–Щодо переважної більшості товарів вже давно домовлено про лібералізацію. На сьогоднішній день переговори йдуть щодо деяких сільськогосподарських товарів. У цьому раунді закріплено додаткові домовленості з лібералізації. Частина продукції (приблизно 20%), на яку ЄС раніше пропонував квоти, буде лібералізовано в рамках так званих секторальних ініціатив «нуль на нуль». Тобто ЄС відмовляється щодо низки товарів від квотування і знижує ставки імпортних мит до нуля. Ми, своєю чергою, також знижуємо свої імпортні мита на ці товари.

– Про які товари йдеться?

– Насамперед, це продукти кондитерської промисловості, як кінцеві (цукерки, шоколад і печиво), так і напівфабрикати. Хочу сказати, що нефахівцю дуже важко уявити, що це за продукція. Є також деякі інші товари харчової промисловості, а також пов’язані з тютюновою галуззю. Та хочу підкреслити, що все це продукція з уже доданою вартістю.

– Чи вдалося домовитись про прийнятні квоти на експорт м’яса в країни ЄС?

– На м’ясо будуть тарифні квоти. Стосовно обсягів мова йде про реальні цифри, відповідно до можливостей їх виробництва і постачання. Головне, ми домовилися, що квоти не фіксуватимуться на одному рівні, а передбачається поступове їх збільшення протягом 5 років. Щодо кожного виду продукції буде, звісно, свій показник збільшення.

Стосовно решти також є домовленість про квоти і вони цілком нормальні.

– Деякі експерти відзначали, що квоти на зерно, запропоновані ЄС, мізерні. Чи вдалося домовитись про їх збільшення?

– На зерно квоти суттєві. Я не буду жодної цифри називати доки не буде поставлено крапку в переговорах. Та хочу відзначити, що прогрес є.

До речі, дехто Корнілов (директор Інституту країн СНД) недавно заявив, що це ж неподобство, що Україні дають квоту в 5 тис. тонн на зерно. Так от, це брехня. Сьогодні мова йде про обсяги, адекватні тим, які традиційно складаються в нашій торгівлі.

– Ви вже розповідали про те, що Україна погодиться на скасування ввізного мита на сири. Як це позначиться на внутрішньому ринку?

– Щодо сирів вдалося досягти хорошого результату. Ми зможемо експортувати сири без мит і запропонували зняти мита на ввезення в Україну тих видів сирів, які захищатимуться як географічні зазначення. Однак щодо сирів, вироблених шляхом промислового перероблення, лібералізація буде не повною. Так у результаті в нас зможуть з’явитись дуже екзотичні сири, які не порушать рівновагу на ринку, а з іншого боку це дозволить європейським країнами, незалежно від того, йдеться про великого чи дрібного виробника, мати шанс експортувати продукцію на український ринок. Як наслідок, ми, ймовірно, побачимо в крамницях до 100 видів сиру, географічні зазначення яких захищають в ЄС і захищатимуться в нас.

– І, відповідно, ціна на ці сири не буде суттєво відрізнятися від цін у країнах ЄС?

– Так, ціна на них не буде значно вищою, ніж у супермаркетах країн Європи.

– Деякі українські сировари виробляють пармезан, камамбер. Чи зможуть вони продовжити випуск цих сирів?

– Не питання. Скажімо, той же ж пирятинський пармезан можна буде випускати й продавати. З ним можна буде виходити й на зовнішній ринок. Захищатися буде тільки Парміджано Реджано (Parmigiano Reggiano) і все. Камамбер теж можна буде виробляти й продавати і яготинський, і білоцерківський, і пирятинський, і будь-який інший, крім Камамбер де Норманді (Camembert de Normandi e ). Хіба що, буде доведено, що Нормандія знаходиться десь на узбережжі України, от тоді вже інша справа (жарт).

– А як щодо коняка й шампанського?

– Тут уже складніше. Це чіткі географічні зазначення. Та буде розроблено компенсаційного пакета для виробників коняку й шампанського, які відповідають певним критеріям. І тут я зазначу, що якщо хтось відтак, почувши про компенсаційний пакет, заходиться розливати коньяк, його ці компенсаційні заходи не торкнуться. Мова йде про окремих виробників, які виникли до певного часу.

– Як виглядатиме компенсація?

– Це вже предмет домовленості не тільки між бюрократами Брюсселя й Києва. Це вирішуватиметься у діалозі бізнесу. Якщо ми говоримо, що, наприклад, 10 років триватиме перехідний період, то це не значить, що виробники в нас мають сидіти на пічці, сподіваючись дива, а повинні щось робити для просування продукції на ринок ЄС. Коли зараз, до прикладу, там присутні українські ігристі вина, то з’явиться можливість просувати їх ще більше. Для цього потрібна якість, потрібні лабораторії, які дають змогу контролювати якість не за 20 показниками, за 200, як це робиться у країнах, великих виробниках вина.

– Які питання залишились нерозв’язаними в енергетиці?

– Стосовно енергетики ми вже вийшли, мабуть, на той етап, коли на рівні експертів говорити складно. Все, що ми могли зробити – вже зроблено. Експерти підготували позиції до потенційної згоди з обох боків. Далі потрібні рішення на політичному рівні – або на рівні віце-прем’єра, або міністра енергетики. Це значною мірою вже питання не експертного рівня.

– Якщо можна, конкретніше про транзит газу?

– Зараз, коли ми говоримо про газ чи інші види енергетичних товарів, то має бути свобода транзиту і навіть радше гарантія безперебійного транзиту. Це базовий принцип. З іншого боку, наші європейські колеги хочуть мати гарантії не повторення неприємних інцидентів, які траплялися у недалекому минулому.

Сьогодні в галузі енергетики амбіції європейців виходять за межі угоди про вільну торгівлю, бо в жодній угоді про вільну торгівлю в європейців таких вимог і параметрів, які вони хочуть закласти по енергетиці в цій угоді, нема.

Фактично нам пропонують гру на одному полі – на території України.

Я розумію, що мабуть ми сьогодні не можемо вважати себе якимось глобальним гравцем, панівним на євроринку, та з іншого боку, якщо в нас двостороння угода, то й будуймо її відповідно, включаючи можливості для нашого доступу на європейських ринок енергетичних послуг.

– Чи не вважаєте ви, що заяви про сподівані терміни завершення можуть позначитися на результатах досягнутих домовленостей? До прикладу, експерти висловлюють критичні зауваження щодо умов вступу України в СОТ. Тепер, мовляв, ці недоліки «вилазять боком». І це, на їхню думку, начебто відбувається через бажання якнайшвидше завершити процес.

– Покажіть мені цих експертів, які знають наші умови і знають конкретно, що «вилазить». Поки я не чув жодного конкретного прикладу. Коли ви говорите, що ми прискорюємося, то я хочу спитати, скільки років ми ведемо перемовини? Вже 3 роки. А раніше ми 2 роки вели інтенсивні консультації, обговорюючи всі розділи.

Тому те, що зараз виглядає як прискорення, вибачайте. Будуючи дім, коли ви закладаєте фундаменту, здається, наче нічого не рухається. Коли ви накрили вже дах і почали личкувальні роботи, тоді здається, що все завершено і все прискорюється. Так от тут це те саме. Все колись достигає і робиться завершеним. Чимало розділів фактично закриті. Прискорення заради прискорення нема. Якби було прискорення, то я б звітував сьогодні, що ми по всіх розділах поставили крапки. Наразі ж ми навіть закінчені розділи проглядаємо знов і знов, шукаємо можливих «бліх», вивіряємо, перевіряємо, переперевіряємо. Немає ніякої паніки, поспіху чи шапкозакидальних настроїв підготувати угоду, скажімо, до 1 травня…

– Коли відбудеться наступний раунд перемовин?

– Один раунд, проміжний, призначено на середину травня, а повноцінний відбудеться в середині червня. Ось, до прикладу, ми зараз щодо багатьох речей домовилися, та деякі моменти треба опрацювати на місцях з тої й тої сторони. На переговорах ми домовилися, сказали ОК, та мені треба повернутися в Україну й обговорити ці моменти з тими чи тими галузями. Кожний раунд ми працюємо, як останній.

– Валерію Тезієвичу, скажіть, чи не позначилась якось на переговорах інформаційна «хвиля» щодо ймовірної перспективи приєднання України до Митного союзу? Висловлювались думки, що Україна хоче мало не обдурити когось чи потягти час для ухвалення рішення щодо ЗВТ з Євросоюзом…

– Ми не збираємося обманювати європейців. У нас щире бажання завершити переговори і підписати угоду. Ми працюємо на результат, а не для того, щоб поговорити чи потягти час.

Знаєте, коли експерти ведуть перемовини, то вони зосереджені на процесі й менше читають усе, що їх супроводжує. Принаймні, на настрої на наших переговорах інформація, що з’являлась в українській пресі ніяк не позначалась.

– Дякую на інтерв’ю.

Бесіду вів Юрій Дощатов (УНІАН).


читайте також




Jungle development Copyright © www.wto.in.ua, 2007