WTO eng укр
Архів
Загрузка календаря...
Home
пошук »

ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ БІОТЕХНОЛОГІЇ В УКРАЇНІ

Катеріна Осенова, радник Програми розвитку комерційного права (CLDP) Міністерства торгівлі США, зустрічає учасників семінару.
Група учасників спілкується. В центрі - професор Ю.М. Сиволап.
Шевер Волтмер, радник з економічних питань Посольства США в Україні привітала учасників семінару українською.
професор Ярослав Блюм, директор Інституту харчової біотехнології та геноміки НАНУ, академік.
Грем Брукс, економіст з британської компанії «PG Economics», дослідник впливу біотехнологій у сільському господарстві.
Професор Юрій Сиволап, директор Південного біотехнологічного центру в рослинництві Національної академії аграрних наук України, академік.

07.04.11

Семінар «Виклики та перспективи сільськогосподарської біотехнології в Україні» 5-6 квітня в Києві спробував розвіяти морок у застосуванні ГМО в сільському господарстві.

«Ні» тому що я боюсь, боюсь тому, що не знаю, а знати не хочу
Безапеляційне заперечення на тлі незнання й небажання нічого знати про генетично модифіковані організми (як і про чимало інших нових речей) властиве, на жаль, не тільки пересічним громадянам, а й представникам влади, тим, хто ухвалює рішення. Результат охарактеризував у своєму виступі на семінарі професор Ярослав Блюм, директор Інституту харчової біотехнології та геноміки НАНУ, академік:

  • в Україні не можна вирощувати й використовувати ГМО доки вони не зареєстровані,
  • ОДНАК зареєструвати ГМО в Україні неможливо тому що процедура реєстрації законодавчо належно не оформлена.

Це, звісно ж, не означає, що ГМО в Україні нема. За свідченням того ж професора Я.Блюма, де-факто в країні можна знайти генетично модифіковану сою, рапс і кукурудзу.

Олег Новожилов, старший науковий співробітник Президії НАНУ, учений секретар Міжвідомчої комісії з питань біобезпеки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, скромно зазначив у своїй презентації, що «досі не помічено жодних науково підтверджених шкідливих генетичних (і не лише генетичних) впливів у природних популяціях від застосування ГМО або біотехнологій».

А Грем Брукс, економіст з британської компанії « PG Economics» , дослідник впливу біотехнологій у сільському господарстві, наводить цифри: за 14 років (1996-2009) спостережень комерційного застосування біотехнічних культур в сільському господарстві глобальні прибутки агровиробників внаслідок збільшення врожайності та заощадження на засобах захисту рослин збільшились на 64,7 мільярдів доларів, застосування пестицидів зменшилось на 393 тис. тонн, а їхній супутній вплив на довкілля скоротився на 17,1% (найбільший ефект від ГМ стійкої до комах бавовни : заощаджено 153 тис. тонн інсектицидів плюс скорочення на 25 % супутніх впливів інсектицидів на довкілля ) ; завдяки зменшенню використання пального і безорному підготуванню ґрунтів для ГМ культур викиди вуглекислого газу в атмосферу скоротились 2009 року на 17,7 мільярдів кілограмів що дорівнює усуненню зі шляхів Землі 7,8 мільйонів автомобілів на один рік.

Альтернативи біотехнологіям: голод або знищення природи, або й те й друге разом
Та справа навіть не в прибутках, нагадує доктор Пітер Вінделс з «Bayer CropScience», просто за даними ООН до 2025 року населення планети збільшиться на 2,5 мільярди і щоб усіх прогодувати, фермерам доведеться протягом наступних 25 років подвоїти виробництво. Та ще й так, щоб остаточно не вбити екологію планети. Поєднання виробництва продуктів харчування з захистом навколишнього середовища буде ключовою проблемою.

Розробка й належне застосування генетично модифікованих культур дає змогу розв’язати цю проблему.

Сільськогосподарські біотехнології на службу соціального й економічного розвитку за допомогою глобального співробітництва –
це повна назва Ялтинської декларації Чорноморської асоціації з біотехнологій, в якій провідні науковці з різних країн Чорномор’я ще 2006 року « просили політиків нагально розробити, прийняти та застосувати надійні наукові принципи, що приведуть до формулювання розсудливих і раціональних правил для сільськогосподарських біотехнологій, які б прискорили інновації та реалізацію біотехнологічних перспектив».

На цьому ж наполягає й Польська асоціація виробників кукурудзи щодо генетично модифікованих культур, яка за словами Романа Важехи, польського фермера і доктора агрономії з національного Інституті генетики, селекції й акліматизації рослин

  • закликає до встановлення економічно ефективних правил, які можна було б виконувати, для забезпечення співіснування усіх типів сільськогосподарського виробництва: традиційного, органічного і з застосуванням сучасних біотехнологій, а також
  • вимагає дискусії щодо суті питання про ГМО з участю фермерів та вчених, що представляють прикладну біологію .

А директор Європейської асоціації біоіндустрії Карел ду Марче Сарваас взагалі не має сумнівів щодо безпечності й абсолютної необхідності застосування генетично модифікованих культур, нарікаючи на інертність та упередженість європейських урядів.

2009 року біотехнології застосовували 14 мільйонів фермерів у світі на 130 мільйонах гектарів.

Міжнародний семінар «Виклики та перспективи сільськогосподарської біотехнології в Україні» проведено з а підтримки Програми розвитку комерційного права (CLDP), міністерства торгівлі США, посольства США в Україні, Інституту харчової біотехнології та геноміки Національної Академії наук України та міністерства сільського господарства США (USDA) у співпраці з міністерством економічного розвитку і торгівлі України, міністерством охорони здоров’я України, міністерством аграрної політики та продовольства України та міжнародною мережею CropLife International. Підсумковий звіт семінару читайте тут (pdf).

читайте також




Jungle development Copyright © www.wto.in.ua, 2007