WTO eng укр
Архів
Загрузка календаря...
Home
пошук »

ШТУЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ДАТИ ПІДПИСАННЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ – ПОМИЛКА, ЯКА ОСЛАБЛЮЄ НАШУ ПЕРЕГОВОРНУ ПОЗИЦІЮ

05.01.11 | інтерв'ю

вважає Представник України при ЄС Костянтин Єлісєєв. У підсумковому інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» він дуже щиро розповів про ситуацію на переговорах про вільну торгівлю з ЄС. Вперше відверто було визнано, що «є політична директива завершити переговори якомога швидше», а також, що «європейці посилили тиск, зробилися жорсткими й категоричними». Пропонуємо читачам частину інтерв’ю, що стосується ЗВТ.

Запитання: У ЗМІ досі звучать кардинально протилежні оцінки ходу перемовин про створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС у рамках Угоди про асоціацію: хтось повідомляє про «прориви», хтось – про «поразки». Яка насправді ситуація?

Відповідь: Після успішного самміту Україна – ЄС у листопаді й жовтневого раунду перемовин про зону вільної торгівлі, на початку грудня відбувся ще один раунд переговорів. На сьогодні ситуація така: користуючись досягнутими політичними домовленостями про завершення перемовин до кінця наступного (2011, ред.) року, європейці посилили тиск, зробилися жорсткими й категоричними. У грудні були спробу, послуговуючись цим фактором, змусити українську сторону погодитись з усіма пропозиціями Брюсселю. Але переговори у форматі «take it or leave it» («так або ні») для нас неприйнятні. Більше того, часом наші партнери ставлять питання у категоричній та ультимативній формі: от наша позиція, ви повинні її сприймати, бо це позиція усіх 27 країн ЄС. Їх не цікавлять інтереси України та інтереси українських виробників. Коли ми представляємо контраргументи, звучить ультимативне «ні».

Запитання: А чим зумовлена така позиція?

Відповідь: Ми повинні чітко розуміти, що ЄС планомірно й послідовно, твердо і прагматично захищає свої інтереси та інтереси держав-членів. Європейці також намагаються прискорити переговори і хочуть бути успішними. Наша ключова помилка була у тому, що ми весь час намагалися встановити штучні дати підписання Угоди про асоціацію, і це значно послаблювало нашу позицію на переговорах.

Запитання: з огляду на останні заяви української сторони, це питання вже знято.

Відповідь: Так, зараз це питання вже знято. Та існує інша проблема. На жаль, коли на адресу української делегації звучить критика, мовляв, українська сторона не була конструктивною, у нас в Україні це тлумачать на користь ЄС. Окремі засоби масової інформації, недержавні організації часто критикують наших переговірників, стверджуючи, що переговори ведуться лише заради самих переговорів, а насправді Україна хоче рухатися в бік Митного союзу. Ці лозунги активно (звісно ж, не відкрито) підтримують і європейські партнери, які прямо зацікавлені у тому, щоб таким чином тиснути на нас. Коли Україна починає твердо обстоювати свої інтереси, наводячи аргументи на користь своєї позиції, європейці, не бажаючи поступатись, починають використовувати саме цей аргумент – мовляв, якщо раунд переговорів не був успішним, це значить, що Україна не зацікавлена у зоні вільної торгівлі з ЄС, а хоче рухатися в інший бік.

Запитання: Чим зумовлений такий підхід, і як це може позначитися на якості документу?

Відповідь: Наразі ЄС веде переговори про створення зони вільної торгівлі десь з 20 країнами, і створюється враження, що Європейська Комісія розробила однаковий для всіх рамочний підхід без урахування специфіки тієї чи іншої держави. Ми хотіли б, щоб ЄС був конструктивнішими щодо України і не послуговувався шаблонним підходом.

Я глибоко переконаний, що ми ведемо переговори на заради переговорів і не заради терміну «кінець 2011», а заради змісту. Так, є політична директива завершити переговори якомога швидше, та це не можна робити коштом якості угоди. Зміст угоди не повинен бути предметом для компромісів, і навіть часові рамки не можуть виправдати ослаблення наших позицій. Я хочу, щоб ЄС це зрозумів. Так, іноді краще вести переговори трохи довше, адже підписати документ – справа не хитра. Ми можемо цю угоду підписати й сьогодні, та українську сторону хвилює не факт підписання, а те, як ми будемо його виконувати. На умовах, які висуваються сьогодні, якісно й успішно виконувати цю угоду ми не зможемо.

Запитання: Про що, власне, йде мова?

Відповідь: Оскільки йдеться про нашу інтеграцію до внутрішнього ринку ЄС, а не навпаки, то наша позиція апріорі слабкіша, апріорі не може бути 50 на 50. Це – нормально: якщо ти хочеш стати членом клубу, тим мусиш адаптуватися до правил цього клубу, але адаптуватися розумно, а не за будь-яку ціну. Наприклад, на переговорах ЄС висунув жорсткі мінімальні квоти на наші зернові культури. На останньому раунді перемовин нам запропонували трохи більше 10 тис. тонн ячменю на тлі 3 млн. тонн нашого експортного потенціалу! Аналогічна ситуація і по м’ясу, і по деяких інших позиціях – там, де ми пропонуємо мільйони, вони пропонують тисячі, де ми пропонуємо тисячі, вони говорять про десятки. Ці умови апріорі неприйнятні для нас. Так, ми їхні конкуренти, і вони це чудово розуміють. ЄС намагається захистити, по-перше, свій ринок, а по-друге, намагається зробити так, щоб не було конкуренції з боку українського виробника. Я не хотів би, щоби гасло євроінтеграції Брюссель використовував як ширму для усунення українського виробника, як потенційно сильного конкурента ринку ЄС.

Запитання: Чи є поступ щодо географічних зазначень?

Відповідь: Для нас найбільший інтерес являють близько десяти зазначень з приблизно 3000, запропонованих до захисту в Україні. Насамперед, це стосується шампанського, коньяку і деяких видів винної продукції. Наша пропозиція залишити ці назви для внутрішнього споживання і перейменувати їх тільки на експорт у країни ЄС, підтримки не знайшла. Пропозиція про компенсаційні заходи в разі перепрофілювання виробництва, умовно кажучи, з виробництва вин на соки, поки залишається без відповіді. Хоча, виходячи з розрахунків, якщо ми не відмовимося від наших назв, утрати ЄС становитимуть копійки. Для них це суто політичне питання.

Запитання: А які будуть витрати України на впровадження зони вільної торгівлі?

Відповідь: Ведучи переговори і підписуючи угоду ми повинні розуміти, що для адаптації українського законодавства до законодавства ЄС у частині зони вільної торгівлі буде відповідна фінансова допомога з боку ЄС. Ми дуже сподіваємося, що ЄС передбачить додаткові фінансові ресурси в бюджеті ЄС на 2014 – 2010 роки, бо імплементація певних директив і норм ЄС коштуватиме нам мільйони євро. Наприклад, директива ЄС стосовно екологічних стандартів у сфері металургії чи шумових параметрів в індустріальних районах. Це значить, що треба переозброїти всю металургію, всю промисловість. Це процес, який розтягнеться на десятиріччя, але рано чи пізно ми повинні це зробити. І зробити це ми повинні заради власного блага, заради блага людей. Переконаний, що Угода про асоціацію в частині зони вільної торгівлі власне й буде програмою соціально-економічних реформ в Україні на середньотермінову перспективу.

Запитання: Який розвиток переговорів про зону вільної торгівлі можливий наступного року?

Відповідь: Цього року ми створили з ЄС хороший плацдарм для завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію вже 2011 року. Ми домовились про наступні раунди – на початку лютого і на початку квітня. Крім того, є домовленість про те, що у проміжках між раундами ми будемо проводити робочі консультації чи відеоконференції по окремих секторах Угоди про асоціацію в частині зони вільної торгівлі.

Водночас хотів би, щоб ми не забували ще про один доволі важливий політичний момент угоди – визнання в його тексті перспективи членства України в ЄС, як це нещодавно зробив у своїй резолюції Європейський Парламент.

читайте також




Jungle development Copyright © www.wto.in.ua, 2007