WTO eng укр
Архів
Загрузка календаря...
Home
пошук »

ДЕРЖЗАКУПІВЛІ БЕЗ КОРДОНІВ. НОВИЙ ТЕНДЕРНИЙ ЗАКОН РОЗШИРЮЄ ДЛЯ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ МОЖЛИВОСТІ ЗАСВОЮВАТИ БЮДЖЕТНІ КОШТИ

08.06.10 | погляд

Пропонуємо до уваги читачів погляд дописувача газети «Дєловая століца» на нову редакцію закону про держзакупівлі, ухваленого парламентом тиждень тому. Нагадаємо, що редакція не обов’язково поділяє думку авторів публікацій на сайті.

Олексій Набожняк

Минулого тижня парламент затвердив нову редакцію закону «Про здійснення державних закупівель» з урахуванням президентських виправлень, врегулювавши таким чином один з найпривабливіших ринків, обсяг якого торік склав 126 млрд. грн. або 13% ВВП. За словами прем’єра Миколи Азарова, документ закриває всі корупційні схеми, які досі пишно квітнули у цій сфері.

АМК розсудить

Новий держзакупівельний закон Верховна Рада ухвалила ще 11 лютого. Однак Президент Віктор Янукович, дослухавшись до порад міжнародних експертів, документ ветував. Світовому банку тоді не сподобалось, що створюваний при Мінекономіки спеціальний орган, покликаний наглядати за сферою держзакупівель, дістає надто великі повноваження. І це відкриває широке поле діяльності для корупціонерів. Зайвим Світовому банку видалось також правило, за яким тендери на право постачати товари й послуги бюджетникам можуть проводитись за наявності щонайменше, двох учасників, а також додаткові повноваження КРУ, Рахункової палати і Держскарбниці з контролювання. І надто жорсткі процедурні вимоги до публікації інформації про держзакупівельні тендери. Головні ж нарікання викликало створення спеціального органу з розгляду держзакупівельних суперечок. До його складу мали увійти фахівці, кандидатури яких повинні були узгоджуватись з комітетами ВР з економіки, фінансів і банківської діяльності. Тобто, по суті, з ключовими фігурантами тендерних скандалів попередніх років: членами цих комітетів Олександром Ткаченком (КПУ), Сергієм Осикою і Антоном Яценком (обидва – БЮТ).

У новій редакції закону «Про здійснення державних закупівель», ухваленої з пропозиціями Президента та уряду, враховані головні побажання міжнародних експертів. Це цілком зрозуміло: у плані інтеграції України в ЄС ухвалення тендерного законодавства значиться, як одна з умов надання нашій країні допомоги європейських фінансових інститутів у розмірі 500 млн. євро. Згідно з новим законом, органом оскарження відтепер буде Антимонопольний комітет. З цією метою в його структурі створять постійну адміністративну колегію з розгляду суперечок у сфері держзакупівель. Якщо проведення держзакупівлі оскаржується, замовник не може укласти угоду з переможцем тендеру до завершення розгляду справи в АМКУ. Всі суперечки щодо вже укладених угод про закупівлі розглядатимуться у судах.

Тендери світять не всім

З-поміж інших суттєвих поправок, внесених у нову редакцію закону – перегляд сфери його застосування. Норми закону тепер не поширюються на закупівлю захищених бланків банкнот, монет і послуг з їх виробництва [1] . Також поза тендерними процедурами знаходитимуть постачальників послуг з обслуговування держборгу. А головне – купуватимуть товари, роботи й послуги, замовлені з-закордону.

Без тендерів, але відповідно до спеціальних законодавчо обумовлених процедур, повинні будуть проводитись закупівлі фінансових і консультаційних послуг у міжнародних фінансових установ, фарб, паперу та інших матеріалів ля виготовлення бланків ЦБ, документів суворої звітності, залізничних перевезень, послуг пошти і стаціонарного зв’язку (крім Інтернету і мобільного зв’язку). Також особливий закон має бути написаний для закупівлі газу, нафту і нафтопродуктів, а також послуг з їх транспортування, розподілу і постачанню, централізованому водо- й теплопостачанню, постачанню електроенергії, закупівлі ядерного палива, послуг з підготування кадрів вищими навчальними закладами за держзамовленням.

Відповідні законопроекти Кабміну доручено підготувати і внести у ВР протягом місяця. І доки їх не ухвалить парламент, закупівлі згаданих товарів відбуватимуться на тендерній основі.

«Навіщо це зроблено, незрозуміло. Адже водогони і тепломережі в місті – монополісти. Над ними – контроль з боку АМК, Держцінінспекції. Інша річ, якби за допомогою процедури держзакупівлі можна було знизити ціну. Але ж тарифи затверджує міськрада. Ми, звісно, сподіваємось, що за місяць знайдуться тверезі голови, і принаймні, напередодні опалювального сезону цю норму скасують», – прокоментував новацію мер міста Вознесенська Миколаївської області Юрій Єршов.

«Звісно, зараз є низка приватних операторів, які надають послуги з перевезення вантажів своїми вагонами. Однак, це ще не той рівень конкуренції, який дозволив би проводити повноцінні тендери. Тарифи на перевезення все одно у всіх однакові, їх визначає Кабмін. І компанії працюють з перевізниками за ознакою фінансової стабільності, якості послуг і налагоджених зв’язків. Зайти сторонньому оператору на підприємство буде складно. Якщо спеціальний закон не буде ухвалений до того, як набуде чинності основний документ, то в Мінекономіки просто вишикується черга бажаючих організувати закупівлю в одного учасника з купою аргументів для прискорення цього процесу», – вважає керівник експертної групи компаній «Менеджмент консалтинг груп» (консультує «Укрзалізницю») Дмитро Підтуркін.

Деякі потенційні порушники нового закону напередодні його підписання використали останні лазівки для безтендерних процедур. Наприклад, «Енергоатом» саме 1 червня без процедури держзакупівель домовився з російським «ТВЕЛ» про постачання ядерного палива на АЕС. А 2 червня Кабмін організував для «Нафтогазу» право без тендерів закупати нафту.

Всемогутній куратор

Цікавим є передбачене законом розширення повноважень Мінекономіки, покликаного наглядати за сферою держзакупівель. Зокрема, цьому відомству дозволено вимагати від замовників звіт про результати проведення закупівель, визначати терміни подання інформації про заплановані закупівлі та підписані угоди. Але найбільше занепокоєння викликає право міністерських чиновників діставати від підприємств, установ і організацій, а також органів держрегулювання і контролювання держзакупівель і правоохоронних органів документи та інформацію, необхідних для виконання міністерством своїх функцій. Що це за документи та інформація – незрозуміло, що відкриває широкі можливості для корупції.

На догоду міжнародним спостерігачам законотворці суттєво скоротили обсяг інформації, що підлягає оприлюдненню на офіційному порталі Мінекономіки для проведення тендеру. Зокрема, не треба оприлюднювати склад тендерного комітету, положення про нього, кошторис і фінансовий план використання бюджетних засобів, які будуть витрачені на закупівлі, річний план закупівель і протокол оцінювання конкурсних пропозицій. Не треба також оприлюднювати, як це передбачалось у попередній редакції, відомості стосовно надходження й результатів розгляду скарги в рамках процедури держзакупівлі, інформації про визнання угоди недійсною, а також, у разі судової суперечки, відомостей про позов і ухвалені судові рішення.



[1] Усе це, як і переважна більшість інших винятків входило й до першої редакції закону (ред.).


читайте також




Jungle development Copyright © www.wto.in.ua, 2007