WTO eng укр
Архів
Загрузка календаря...
Home
пошук »

МІНІСТР УЗЯВСЯ ЗА СТАРЕ: ДЕРЖЗАКУПІВЛІ ЗНОВ НАМАГАЮТЬСЯ ЗАВЕСТИ В ТІНЬ

26.03.10

Розроблений Мінекономіки проект постанови щодо регулювання сфери держзакупівель, реанімує Тендерну палату, комерціалізує діяльність органів влади, робить процес держзакупівель дорогим і веде до зміцнення його корупційного складника. На думку експертів, проект, що з’явився за нового міністра Василя Цушка, у його нинішньому вигляді неприйнятний і має бути радикально переглянутий.

До редакції «Економічних ізвєстій» потрапив проект змін до постанови Кабміну №921 «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Проект, який вносить поправки у чинний документ, з’явився через кілька днів після призначення нового міністра економіки.

Нагадаємо, урядова постанова №921 від 17 жовтня 2008 року мала на меті тимчасово врегулювати процедуру держзакупівель після того, як Верховна Рада скасувала закон про закупівлю товарів і послуг державним коштом, ветований тодішнім Президентом Віктором Ющенком. А розроблений зараз – за міністра Цушка – проект змін до цієї постанови з’явився після того, як уже Президент Віктор Янукович ветував ухвалений Парламентом 11 лютого цього року черговий варіант закону про держзакупівлі (за документ проголосували 245 депутатів, зокрема від Партії регіонів і БЮТ). Нагадаємо, глава держави відправив на доопрацювання закон про держзакупівлі через наявність у процесі закупівель потенційного корупційного складника.

Глава Мінекономіки Василь Цушко не з чуток знайомий зі сферою держзакупівель. За депутатства пан нинішній міністр був серед ключових співавторів ветованого Віктором Ющенком закону, який дозволяв існування Тендерної палати (ТПУ) і приватних веб-порталів, де б друкувалися оголошення про тендери. Мало того, за словами джерела редакції в Кабміні, пан Цушко підтримує вельми тісні відносини з членами економічного комітету Верховної Ради, які останні роки намагалися так чи інакше реанімувати ТПУ. Міністр економіки призначений у Кабмін за квотою Компартії, а його призначення пролобіював президент ліквідованої Тендерної палати комуніст Олександр Ткаченко.

«Проект Цушко комерціалізує діяльність Мінекономіки, робить процес держзакупівель дорогим. Усе корупційне й фінансове навантаження лягає на Держінспекцію з контролю за цінами, за якою закріплюються повноваження визначення правильної ринкової ціни здійснення держзакупівель», – характеризує проект документу глава союзу громадських організацій «Тендерна палата закупівель за кошти бюджетів усіх рівнів» Владислав Зубар.

Проект постанови запроваджує нове для всіх процедур закупівель правило: закупівля товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які не підлягають держрегулюванню, здійснюється за цінами, що відповідають середньоринковим. Ринкову ціну, повторимо, визначає Держцінінспекція, повноваження якої встановлюються низкою положень проекту. Одно з ключових – пункт 58, в якому говориться: «Замовник повинен вимагати від учасника – переможця тендеру, документальне підтвердження відповідності ціни тендерної пропозиції середньоринковим цінам на аналогічні товари, роботи і послуги, видане центральним апаратом Державної інспекції з контролю за цінами». На думку партнера консалтингової групи «Пруденс» Яни Бугрімової, надання Держінспекції права давати документальне підтвердження ціни матиме наслідком затягування процедур і посилить корупцію в уряді.

«З огляду на брак порядку визначення середньоринкової ціни, виникають запитання. Як держорган проводитиме аналіз, щоб надати підтвердження? Або як реалізувати право на оскарження рішення держоргану за браком нормативного порядку, на підставі якого такий орган має діяти, ухвалюючи такі рішення», – дивується Яна Бугрімова.

Якщо учасник відмовляється надати підтвердження, замовник зобов’язаний відхилити його тендерну пропозицію і визнати наступну, найвигіднішу з решти. «Це підвищує ризик зловживань і додаткового здирництва з учасників тендерів. Така поправка по факту легалізує формальні довідки Держінспекції з контролю за цінами, що не зробить процедуру прозорішою і дружнішою щодо учасників. Неотримання такої довідки фактично блокує участь у тендері», – говорить старший юрист адвокатської компанії « Arzinger » Павло Нуржинський. Він підкреслив, що ця пропозиція суперечить позиції Єврокомісії та Світового банку, які торік рекомендували Кабміну спростити тендерні процедури і зробити їх прозорішими. Це зауваження, до речі, дало Віктору Януковичу підставу ветувати закон про держзакупівлі. На думку опитаних редакцією юристів, сама Держінспекція з контролю за цінами, як держорган, що не має незалежного статусу, не може бути зацікавлена на користь того чи іншого учасника тендера.

Надання ж довідки про те, що ціну явно завищено, потягне збитки для держави через перевитрати державних коштів за куплені товари, роботи і послуги. «Крім того, учасникам доведеться зробити неможливе – за один день отримати довідку щодо цін. Зазвичай на отримання таких документів треба більше часу – від десяти до дванадцяти днів. Сама інспекція не зможе за один день скласти таку інформацію: для цього їй знадобиться від місяця до трьох. Це означає, що таку послугу напевно зможуть надавати якісь комерційні структури, які швидко з’являться при паспортних столах та інших держустановах, паразитуючи на держорганах. Ось вам і прототип Тендерної палати», – говорить пан Зубар.

Далі – більше. Автори документу розширюють перелік органів, які мають право оскаржити в Мінекономіки незаконність процедури закупівель, додавши у список Верховну Раду, її комітети і слідчі комісії. «Це може призвести до штучного затягування будь-якої процедури держзакупівлі. Крім того, незрозуміло, про яких суб’єктів ідеться – Рада в цілому чи народний депутат окремо, слідчі комісії або члени цих комісій?» – зауважує Бугрімова.

І це ще не все. Автори документу без аргументації пропонують Мінекономіки виключити НАК «Нафтогаз України» з загальних правил закупівлі фінансових послуг. Зокрема, проект виключає з переліку товарів, на які не поширюються процедури закупівель, послуги, «пов’язані з залученням і розміщенням фінансових ресурсів, внесенням змін у договір про їх залучення і розміщення підприємствами і/або заміною фінансових зобов’язань, емітованих або придбаних з метою залучення фінресурсів». Згідно з проектом, на НАК ця норма не поширюється.

«Автори постанови паралельно з ухваленням документу наполягають на скасуванні низки нормативних актів, які надавали певні пільги окремим галузям. За цими постановами закупівлі часто проводились без конкуренції. Якщо ці документи втратять силу, то закупників, які проводили закупівлі поза конкуренцією, складно буде притягти до карної відповідальності», – підкреслює Зубар. Зважаймо на те, що йдеться про спробу анулювати ні більше, ні менше, як 116 нормативних актів.
Автор: Світлана Крюкова

читайте також




Jungle development Copyright © www.wto.in.ua, 2007