WTO eng укр
Архів
Загрузка календаря...
Home
пошук »

СОТ ПО-УКРАЇНСЬКОМУ: ЧИ СКОРИСТАЄТЬСЯ УКРАЇНА МОЖЛИВОСТЯМИ ЗАХИСТУ ТОРГОВЕЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ ЧЕРЕЗ МЕХАНІЗМИ СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ?

« назад

28.11.13

Українська економіка є однією із найбільш експортозалежних у світі — торік частка експорту в національному ВВП становила 40%, що, втім, було відчутно менше порівняно з 2011-м, коли йшлося про 50%. Промовистим показником є також те, що половина загального обсягу промислового виробництва йде на експорт.

Така ситуація диктує безпосередню зацікавленість України в лібералізації міжнародного торговельного режиму. Адже усунення бар'єрів для торгівлі сприяє розширенню доступу національних виробників до зовнішніх ринків і збільшенню обсягів експорту.
А від успіху наших експортерів, у свою чергу, залежать робочі місця та добробут мільйонів українців.

Ризики й переваги, що випливають з експортної орієнтованості національної економіки, змушений брати до уваги кожен український уряд, а в часи економічних труднощів цю тему полюбляють згадувати всі політики.

Закономірне приєднання України до Світової організації торгівлі (СОТ) було результатом концентрації величезних політичних зусиль і глибокого усвідомлення можливостей, які випливають з інтеграції в світову торговельну систему. Попри численну, доволі часто обґрунтовану критику про поспішність і надмірну поступливість при підписанні багатьох двосторонніх угод на шляху до членства в цій організації, стратегічні плюси від вступу значно переважують мінуси. Адже разом із доступом до найважливіших ринків економічно розвинених країн світу в режимі найбільшого сприяння Україна отримала також широкі можливості для захисту інтересів національних виробників: від залучення до міжнародних перемовин з питань торгівлі до участі у системі врегулювання спорів СОТ.

Членство в СОТ відкрило для України шлях до інтенсифікації та подальшої лібералізації відносин із торговельними партнерами. В тому числі стало можливим проведення переговорів щодо Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, складовою якої є створення всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі, що дає можливість українським експортерам вийти на нові ринки з високою купівельною спроможністю. Було підписано Угоду про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ), до якої входять Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн і Швейцарія. Укладено угоду про вільну торгівлю з Чорногорією, що дає змогу розширити присутність вітчизняного експорту на ринках Балканського регіону. Тривають перемовини щодо схожих угод із Туреччиною, Сінгапуром і Канадою. Зі зрозумілих причин призупинено переговори із Сирією.

На жаль, стратегічна політика на лібералізацію зовнішньоекономічних відносин наштовхується в останні роки також і на непослідовні тактичні рішення українських відомств.

Сумнівні дії Державної служби інтелектуальної власності, разом з іншими чинниками, призвели до визначення за Україною статусу "пріоритетної іноземної держави" урядом США, який загрожує застосуванням найсуворіших торговельних санкцій, зокрема позбавленням прав на отримання пільг у рамках програми "Узагальненої системи преференцій".

Запровадження спецмит на імпорт автомобілів, що, як згодом виявилося, не принесло позитивного ефекту для українських автовиробників, викликало претензії з боку низки країн — членів СОТ. Улітку Туреччина підвищила мито на імпорт з України волоських горіхів з 23 до 66,2%, аби компенсувати збитки від дискримінації власного автопрому, які нею оцінюються в 6,2 млн. дол. США. Також зовсім нещодавно Японія звернулася до України із запитом на проведення консультацій у рамках СОТ щодо цих заходів. У своєму запиті Японія стверджує, що дії України не відповідають правилам Угоди про захисні заходи СОТ. Зокрема, вона стверджує, що Україною не було негайно повідомлено комітет із захисних заходів СОТ про запровадження спеціальних заходів і не забезпечено достатньої можливості для попередніх консультацій із цього питання з членами СОТ. Японія доводить, що Україна не змогла опублікувати доповідь з викладом своїх обґрунтованих висновків і детального аналізу справи про проведене слідство, а також що Україна застосувала захисні заходи через два роки після закінчення періоду розслідування. Разом з тим Японія стверджує, що рівень застосованих Україною захисних заходів перевищує міру заходів, які необхідні для запобігання або усунення серйозної шкоди. З огляду на резонансність цього спору до нього очікувано приєднався ЄС, з боку якого вже лунали заяви про мультимільйонні збитки європейських компаній через вжиті Україною заходи. А кілька днів тому до цього ж спору приєдналася Російська Федерація. Про свої претензії до дій України заявили також США і Корея.

Малозрозуміле з економічної точки зору, беручи до уваги всі негативні наслідки, ініціювання безпрецедентного перегляду тарифних зобов'язань України у рамках статті XXVIII GATT 1994 на 371 товарну лінію, в прямому сенсі, шокувало наших торговельних партнерів і струсонуло всю організацію. Хоча понад 20 держав і погодилися на проведення консультацій щодо перегляду розміру мит, які діють сьогодні у взаємній торгівлі, однак ініціатива України не підтримана жодним членом СОТ і була засуджена як така, що підриває підвалини лібералізаційної політики у міжнародній торгівлі. З відповідними заявами звернулися ЄС, США, Японія, Норвегія, Китай, Корея, Єгипет, Канада, країни ASEAN, Австралія, Нова Зеландія, Чилі, Гватемала, Ісландія, Ізраїль, Мексика, Туреччина і Гонконг. Через незгоду Канади із намірами українського уряду переглянути взяті до вступу в СОТ зобов'язання тимчасово призупинено переговори щодо Угоди про вільну торгівлю між нашими країнами. Очевидно, що непродумані дії українського уряду призвели до дискредитації іміджу надійного партнера та охолодження політико-економічних відносин з країнами сотівського торговельного клубу, що матиме далекосяжні наслідки.

Викладене спонукає до думки, що для отримання максимально позитивного результату від інтеграції в міжнародну торговельну систему Україні необхідно зосередитися на просуванні національних економічних інтересів через конструктивне використання механізмів СОТ, що сприятимуть передусім розширенню міжнародних ринків збуту для українських виробників. Таким дієвим механізмом є процедури вирішення торговельних спорів СОТ.

У світлі сьогоднішніх політичних реалій і викликів, які постали перед українськими експортерами, стало особливо актуальним, чи зможе уряд відповісти на запити українських компаній щодо захисту інтересів нашого бізнесу з допомогою цих механізмів.

Від часу приєднання України до СОТ минуло п'ять років. Спробуємо прослідкувати, як використовує Україна засоби цієї організації для захисту своїх інтересів. Тож зрозуміти, чи мають українські експортери підстави для оптимізму, можна на прикладах поданих протягом цього часу заяв до Органу врегулювання спорів СОТ. А також проаналізувавши обсяг питань, що були порушені Україною.




Jungle development Copyright © www.wto.in.ua, 2007